"Чи можливе використання арт-терапевтичної технології у навчально-виховному процесі, зокрема, серед молодших школярів?"

Арт-терапія (буквально: лікування мистецтвом) ввів у вживання художник Адріан Хілл в 1938 році. Само слова увійшло в науковий обіг в англомовних країнах, в першу чергу у Великобританії і США.

      Сучасне розуміння арт-терапії передбачає: використання мови образотворчої експресії, безпосередню участь людини в образотворчому творчості.

     На основі вищесказаного постає проблема:

"Чи можливе використання арт-терапевтичної технології у навчально-виховному процесі, зокрема, серед молодших школярів?"

Робота в режимі розвитку вимагає від педагога знань і умінь грамотно користуватися в педагогічному процесі з дітьми сучасними освітніми технологіями. Всі ми знаємо, що освітні технології - це система діяльності педагога і учня, заснована на певній ідеї, принципи організації та взаємозв'язку цілей, змісту і методів освіти. Чи завжди, ми педагоги вміємо бачити цю систему, грамотно підбирати зміст і методи освіти, враховуючи при цьому індивідуальні особливості кожної окремо взятої дитини. Сьогодні ми проведемо дискусію на тему "Арт-терапія в освіті. Плюси і мінуси"...
Всім відомо, що слово арт-терапія означає «лікування мистецтвом». Так все ж лікувати або вчити? Стосовно дана технологія для масового навчання? Як організувати навчання не приносячи ні кому шкоди?  І, врешті-решт, чи завжди успішно може бути використана дана технологія в освіті?